6 вересня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Із доповіддю “Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС” виступив директор Інституту гідробіології НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Афанасьєв. Він розповів про комплекс досліджень, проведених науковцями Інституту, з якісного та кількісного оцінювання екосистемних трансформацій, спричинених руйнацією греблі Каховської гідроелектростанції, а також подальшого перебігу цієї катастрофи та її можливих негативних наслідків для навколишнього середовища.

У доповіді було зазначено, що при підриві греблі Каховської ГЕС, осушенні та фрагментації Каховського водосховища відбулася катастрофічна загибель багатьох водних рослин та тварин, які мешкали у воді або на занурених субстратах Дніпра і водосховища.

Внаслідок пришвидшення та турбулізації течії в р. Дніпро нижче Каховської ГЕС нищівного впливу зазнали різні складові водних та прибережних екосистем, значного опріснення зазнала Північно-Західна частина Чорного моря.

В цілому постраждали популяції більше ніж до 70 видів риб, серед яких 18 червонокнижні. Найбільших втрат зазнали осетрові риби, які в цей час здійснювали нерестову міграцію та сконцентрувалися біля греблі. Дуже вірогідно, що в результаті  Каховської катастрофи повністю знищено світову популяцію морського судака-буговця (Sander marinus).

Загальні запаси біомаси в Каховському водосховищі, які можуть спричиняти вторинне забруднення води Дніпра та водоносних горизонтів внаслідок осушення та фрагментації водосховища складають по мінімальним та максимальним оцінкам, відповідно: фітомаса вищих водних рослин 30-50 тис. тон; загальна маса безхребетних тварин близько 200-500 тис. тон; іхтіомаса – 6–10 тис. тон.

Відбулася фрагментація Каховського водосховища на 5-8 великих водойм об’єднаних течією старого русла Дніпра, 15-20 середніх та великих водойм, що втратили прямий зв'язок з Дніпром та декілька сотень, або навіть тисяч середніх та малих водойм, відокремлених від річки. У більшості малих водойм, імовірно, відбулась загибель основних складових гідробіоценозу.

Фахівцями Інституту гідробіології НАН України запропоновано деякі можливі заходи зі зменшення негативних явищ внаслідок впливу підриву греблі Каховської ГЕС. Зокрема, пропонується запровадження попусків з верхніх водосховищ каскаду в «пульсовому режимі»; за можливості максимальне наповнення Дніпровського водосховища та пуск води через водозливи задля аерації водних мас; заходи з об’єднання найбільших фрагментованих водойм з руслом Дніпра та ін.

Також, розуміючи безумовну необхідність відновлення водосховища як джерела води для різних галузей промисловості, енергетики, сільського господарства, водозабезпечення населення та забезпечення сталого екологічного стоку, Інститут гідробіології НАН України при вирішенні питання щодо подальшої долі Каховського гідровузла пропонує: 1) обрахувати та розглянути можливі варіанти з одамбуванням північно-східної мілководної частини Каховського водосховища (територія Великого Лугу) та створення там квазіприродних лучних екосистем; 2) при відновленні греблі Каховської ГЕС розглянути можливість створення ефективного рибоходу для осетрових та інших прохідних видів риб (інститут має досвід розробки Технічних Умов для проектування рибопропускних споруд, реалізований як в Європі, так і в Азії); 3) при заповненні ложа водосховища передбачити створення штучних нерестовищ для осетрових, а також інших біопозитивних споруд.

В обговоренні доповіді виступили т.в.о. Голови Державного агентства водних ресурсів України Наталія Латиш та заступник Голови Держводагентства Ігор Гопчак, які розповіли про напрацювання Державного агентства водних ресурсів України щодо моніторингу якості та рівня води у Херсонській та Миколаївській областях після трагедії на Каховській ГЕС.

Директор Інституту морської біології НАН України член-кореспондент НАН України Галина Мінічева розповіла про наслідки руйнування Каховської дамби на морську екосистему. Академік Володимир Радченко наголосив на тому, чому саме Україні потрібні такі водосховища та чому необхідно відновлювати Каховське. Свої зауваження та пропозиції до постанови Президії щодо розглянутого питання висловили академіки Валерій Геєць, Ярослав Яцків, Сергій Комісаренко.