Основні наукові дослідження співробітники відділу проводять на базі Білоцерківської експериментальної гідробіологічної станції Інституту гідробіології НАН України, яка розташована в дендропарку «Олександрія» (м. Біла Церква, Київської обл.).
Фундаментальні дослідження:
Прикладні дослідження:
Розроблено концепцію забезпечення життєздатності коропових риб на різних стадіях їх онтогенезу в умовах довготривалого перебування у водному середовищі з підвищеним вмістом неорганічного азоту. В її основу покладено той факт, що при довготривалому забрудненні водойми цими сполуками у високих концентраціях частина риб гине. З часом у риб змінюються метаболічні механізми адаптації, спрямовані на виведення з організму як екзогенного, так і ендогенного азоту. Активний генеративний розвиток риб у вегетаційний період за дії азотових сполук та ефективне використання енергоємних речовин в зимових умовах призводять до підвищення репродуктивної здатності риб, їхньої плодючості та якості потомства. В ході раннього онтогенезу (на ембріональному, личинковому та мальковому етапах розвитку) спостерігається відбір риб на витривалість до діючого чинника. В результаті тривалого відбору риб на підвищену толерантність та резистентність до впливу неорганічного азоту формується більш стійка група риб, яка може скласти основу нової популяції цього виду. Ця популяція риб може безпечно перебувати та відтворюватися в антропогенно-змінених водоймах.
За результатами проведених досліджень встановлені основні механізми фізіологічної, біохімічної та популяційної адаптації аборигенних та інвазійних видів до дії природних та антропогенних чинників риб. У риб, які мають високі адаптаційні можливості, виявлена значна фенотипічна мінливість морфо-метричних показників залежно від умов їх існування. В несприятливих природних умовах значно до 45% підвищується плодючість понтокаспійських видів риб, зокрема бичків. В процесах адаптації до прісноводного існування ці види активно використовують широкий комплекс фізіолого-біохімічних, пристосувальних механізмів для забезпечення осмотичного балансу організму, що проявляється у підвищенні вмісту білків та ліпідів у залозистому епітелії зябер, активному транспорті іонів через нього з посиленням активності АТФ-ази та інших ферментів. У відповідь на дію природних та антропогенних чинників спостерігаються істотні відмінності у характері, інтенсивності та спрямованості фізіолого-біохімічної адаптації інвазійних та аборигенних видів риб. Понтокаспійські види можуть підтримувати енергетичний обмін на високому рівні, мають широкі межі пристосувальних механізмів, особливо на гормональному та ферментативному рівнях.
Доведено, що інвазійні бичкові види риб мають високу адаптаційну здатність до нових умов існування через їх високу фенотипичну мінливість, морфометричну варіабельність ознак, широкі межи зміни активності ферментів та активну нейрогуморальну регуляцію обмінних процесів. Для бичкових риб лімітуючими чинниками їх розповсюдження є недостатня концентрація йонів кальцію та магнію і підвищена концентрація гумінових кислот у воді. В природних умовах за дії несприятливих чинників істотно підвищується плодючість інвазійних видів риб.
Встановлено, що підвищення температури води через кліматичні зміни чинить тератогенний вплив на ембріони риб, що розвиваються, істотно змінює тривалість проходження ембріонального розвитку, масо-лінійні характеристики зародків риб та їх життєздатність. На ембріональному етапі розвитку основними адаптивними реакціями риб на підвищення температури води є пригнічення аеробного дихання та активізація гліколізу, активне використання глікогену та білків для енергозабезпечення розвитку ембріонів, зниження інтенсивності обміну між зовнішнім та внутрішнім середовищем зародків; на постембріональному – активне використання ліпідів для енергозабезпечення, підвищення ролі аеробного дихання та зниження гліколізу в енергетичному обміні, а також зростання обміну між зовнішнім та внутрішнім середовищем личинок.
Показано, що риби застосовують видоспецифічні та відмінні шляхи нейрогуморального та ферментативного регулювання активності метаболічних процесів. Найбільш адекватно відображає та характеризує фізіологічний стан риб за дії екологічних чинників вміст гормонів. За цими показниками можна оцінити ступінь екологічної пластичності різних видів риб. Вміст запасних речовин в ікрі риб та їх абсолютна плодючість тісно пов’язані з конкретними екологічними умовами водойм. За дії підвищення температури води відбувається посилення енерговитрат для забезпечення адаптаційних процесів, відмічений розвиток енергодефіциту.
Розроблені методи фармакологічного захисту риб при їх штучному відтворенні, транспортуванні та проведенні інших рибницьких заходів. Вони полягають в комплексному застосуванні антистресових та знеруховлюючих препаратів сумісно з антибіотиками, сульфаніламідними та йодофорними препаратами. Також запропоновано використання біопротекторів, зокрема гумінових кислот, гумату натрію та таніну. На окремі етапи розробки оформлені заявка СССР № 4916134/13 (019290) та патенти України: № 3894 А01К61/00; № 16973А С07Д223/20, С07Д223/22, А01К61/00; № 21677А А01К61/00; № 21678А А01К61/00; № 94053483 А01К61/00; № 30097А А 01К61/00; № 97126246 А01К61/00; № 39332А А01К61/00; № 39334А А01К61/00.