Лабораторія біологічно активних сполук «Центр колективного користування»
І.М. Коновець
с.н.с., к.б.н.Адреса: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12; кімната 216
Телефон: 38 (044) 419-39-81
Факс: 38 (044) 418-22-32
Поштова електронна скринька: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
- Створення Центру Інституту гідробіології НАН України.
1.1. Гідроекологічний аналітичний центр колективного користування науковими приладами/обладнанням Інституту гідробіології НАН України створено з метою найбільш раціонального використання унікальних та коштовних наукових приладів/обладнання вітчизняного або імпортного виробництва, яке неможливо або недоцільно придбати кожній науковій установі з централізованих коштів, спільних коштів груп установ та організацій, інших джерел фінансування НАН України. - Структура, головні завдання і організація роботи.
2.1. Гідроекологічний аналітичний центр є складовою Науково-технічного Центру колективного користування науковими приладами та обладнанням з наукового (науково-технічного) напряму, надбанням Національної академії наук України.
2.3. Гідроекологічний аналітичний центр Інституту гідробіології НАН України є науковим підрозділом, підпорядкованим безпосередньо дирекції Інституту без статусу юридичної особи.
2.4. Головним завданням ГАЦ Інституту гідробіології є надання науковцям НАН України можливості проводити дослідження на наукових приладах/обладнанні сучасного рівня, які обслуговуються кваліфікованим персоналом, здатним підтримувати обладнання у високоякісному робочому стані та надавати консультативні послуги. - Порядок надання послуг.
3.1 Інформація про ГАЦ Інституту гідробіології НАН України (тип/марка наукового приладу/обладнання, що надається для колективного користування, їх основні технічні характеристики та головні напрямки досліджень, які можна здійснити на такому обладнанні), міститься на веб-сторінці інституту. Така сама інформація про ГАЦ Інституту гідробіології НАН України розміщуються на веб-сторінці Президії НАН України.
3.2 Наукові установи та організації НАН України, які мають потреби в проведенні досліджень на науковому обладнанні ГАЦ Інституту гідробіології НАН України (далі – замовники), два рази на рік до 15 січня і до 15 червня подають у письмовому вигляді до Бюро Відділення загальної біології і ГАЦ ІГБ свої заявки на кількість годин, термін та види досліджень, проведення яких потребує використання наукових приладів і обладнання Центру.
3.3 Бюро Відділення загальної біології НАН України за поданням директора Інституту гідробіології НАН України, затверджує загальний розподіл між замовниками робочого часу, відведеного для колективного користування науковим обладнанням Центру.
3.4 Директор Інституту гідробіології НАН України своїм наказом, узгодженим з Бюро Відділення загальної біології, визначає графік роботи ГАЦ та окремих наукових приладів/обладнання, встановлює необхідну кількість робочих змін та робочий день з урахуванням режиму роботи наукової установи і потреб вчених НАН України у використанні наукових приладів/обладнання.
3.5 ГАЦ Інституту гідробіології НАН України встановлює наступний розподіл режиму користування приладами: при роботі в одну зміну (8 годин робочого часу) 3 години (кожного робочого дня) – з 10 годин до 13 годин надається для потреб співробітників Інституту гідробіології НАНУ, 3 години (щоденно) – з 13 годин до 16 годин надається безкоштовно для замовників – інших наукових установ та організацій НАН України, 2 години – з 16 годин до 18 годин надається для платного використання обладнання ГАЦ іншим установам, підприємствам та організаціям, які не перебувають у віданні НАН України. Використання часу роботи наукових приладів/обладнання реєструється в робочих журналах, форма заповнення яких встановлюється Комісією.
3.6 Платні послуги з використання наукового обладнання ГАЦ Інституту гідробіології НАН України для потреб інших замовників надаються згідно з чинним законодавством України.
3.7 Інститут гідробіології забезпечує всі витрати, пов’язані з використанням наукового обладнання, наданого НТЦ НАН України.
У 2022 році заплановано розширення дослідницької сфери ЦКК у напрямі впровадження молекулярно-генетичних методів шляхом придбання приладу для проведення полімеразної ланцюгової реакції SimpliAmpTM Thermal Cycler з системою електрофорезу E-GelTM Power Snap Electrophoresis System Invitrogen (виробник Thermo Fisher Scientific, США).
Дослідницький мікроскоп Axio Imager A1 “Карл Цейс” (Німеччина)
Застосування: Axio Imager A1 – мікроскоп універсального і прикладного використання в галузі біології і медицини. Мікроскоп відповідає сучасному науково-технічному рівню та міжнародному стандарту ISO 9000.
Методи мікроскопії: у прохідному світлі – світле поле та дисперсійно-інтерференційний контраст; у відбиваючому світлі – епіфлуоресценція.
Освітлювальна система прохідного світла вмонтована в основі і забезпечує реалізацію принципу Келера з галогенним джерелом світла. Об’єктиви мають збільшення/числову апертуру: 2,5х0,085 5х/0,15, 10х/0,30, 20х/0,50, 40х/0,75, 63х0,85 і 100х/1,30. Оптична корекція об’єктивів – апохроматична. Окуляри мають лінійне поле з можливістю роботи в окулярах і діоптрійне наведення на різкість для вирівнювання зображення у бінокулярній насадці.
Для дисперсійно-інтерференційного контрасту – DIC слайдер EС PN 5х 0, 10х І, 20х ІІ, РА 20х ІІ і DIC слайдер EС PN 40х ІІ, EС PN 100х ІІІ.
Епіфлуоресцентна освітлювана система забезпечує реалізацію принципу Келера (польова і апертурна діафрагма у відбиваючому світлі) з ртутним джерелом світла (ртутна лампа потужністю 100 Вт).
Для епіфлуоресцентної мікроскопії додані системи фільтрів:
- набір фільтрів №15 (excitation ВР 546/12, beamsplitter FT 580, emission LP 590);
- набір фільтрів №44 (excitation ВР 475/40, beamsplitter FT 500, emission LP 530/50);
- набір фільтрів №49 (excitation G 365, beamsplitter FT 395, emission BP 445/50).
Система аналізу зображення складається з цифрової камери AxioCam 506 color з роздільною здатністю 6 мегапікселів та керуючої станції Microscopy Workstation Compact Core i3 multilingual з програмним забезпеченням ZEN 2.6.
Автоматизований рідинний хромато-мас-спектрометр Agilent 1200 SL/DAD/FD/MSD 6130
Застосування: визначення якісного та кількісного вмісту полярних нелетких термолабільних та термостабільних органічних сполук (фармацевтичні препарати, фізіологічно активні речовини, водорозчинні пестициди, поліароматичні вуглеводні, харчові домішки, деякі компоненти продуктів харчування, а також інші токсиканти й сполуки органічного походження) у матрицях різної складності.
Детектори: прилад оснащений діодно-матричним (для аналізу на декількох довжинах хвиль та реєстрації спектру, 190–950 нм), флуоресцентним (для багатохвильового детектування та оперативної флуоресцентної спектрометрії) та мас-селективним одноквадрупольним детекторами з джерелами іонізації електроспрей (API) та хімічної іонізації (APCI). Діапазон мас (m/z) – 2–3000. Точність визначення мас ±0,13 а.о.м. в режимі сканування. Швидкість сканування – 2500 та 5250 а.о.м./с.
Дослідницький мікроскоп Axio Imager A1 “Карл Цейс” (Німеччина)
Використання цитогенетичних методів у біотестуванні. Дослідження мітотичного циклу у клітинах апікальної меристеми корінців рослинних тест-об’єктів (фото Л.С. Кіпніс та М.Т. Гончарової).
Дослідження функціональної активності клітин. Забарвлення активних ядерце-утворюючих районів хромосом азотнокислим сріблом (фото Ю.О. Стойка)
Вивчення видового складу фітопланктону. Діатомові водорості Melosira varians Ag.; Diatoma vulgare Bory і Navicula tripunctata (O. F. M?ll.) Bory (фото Н.Є. Семенюк)
Визначення морфологічних характеристик мікроводоростей за допомогою програмного забезпечення Axio Vision 4. Зелена водорість Volvox polychlamys Korshikov, ценобій та окрема клітина (фото Л.П. Ярмошенко)
Паразит Aspidogaster conchicola: А – прохідне світло; Б – диференційно-інтерференційний контраст (фото В.І. Юришинця)
Паразит Aspidogaster conchicola: А – прохідне світло; Б – диференційно-інтерференційний контраст (фото В.І. Юришинця)
Дослідження бактеріопланктону. Барвники – Live/dead Baclight viability kit (SYTO 9® та PI)(фото Старосили Є.В.)
Застосування хроматографічних методів в залежності від властивостей цільових речовин.
Застосування джерел іонізації HPLC-MS для речовин різної полярності і молекулярної маси.
Дослідження морфологічних змін хітинових структур ротового апарату та структурно-функціональних змін у політенних хромосомах слинних залоз Chironomus riparius (фото М.Т. Гончарової)
Дослідження онтогенетичної мінливості інфузорій за будовою та кількістю зубців: ліворуч – Trichodina partidisci; праворуч – Trichodina rostrata (Фото В.І. Юришинця)
Дослідження таксономічного різноманіття спільнот зоопланктону: ліворуч – Diaphanosoma mongolianum Ueno, 1938, вперше виявлений в Україні у 2015 р в водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС (Фото Ю.Ф. Громової); праворуч – дослідження з ідентифікації амфіпод (Фото О.Є. Усова)
Савлучинська М.О., Коновець І.М., Арсан О.М., Мардаревич М.Г.Особливості енергозабезпечення процесів адаптації риб до різних концентрацій фіпронілу та диметоату у водному середовищі. Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Біол. 2017. T. 69, №2. С. 70–75.
Rodriguez R., Vakulenko O., Ralchenko S., Kostiuk A., Porublyova L., Konovets I., Voronina I., Obolenskaya M. Quantification of S-adenosyl methionine and S-adenosyl-homocysteine in human placenta and placental explants under homocysteine treatment. International Journal of Mass Spectrometry. 2017. Vol. 421. P. 279–284. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijms.2017.08.002.
Usenko O.M., Konovets I.N., Tarashchuk O.S., Gorbunova Z.N. Phenolcarbonic acids of the submerged aquatic plants and their effect on phytoepiphyton structure. Hydrobiological Journal. 2019. Vol. 55, N 6. P. 55–64. DOI: 10.1615/HydrobJ.v55.i6.50
Ho K.T., Konovets I.M., Terletskaya A.V., Milyukin M.V., Lyashenko A.V., Shitikova L.I., Shevchuk L.I., Afanasyev S.A., Krot Yu.G., Zorina-Sakharova K.Ye., Goncharuk V.V., Skrynnyk M.M., Cashman M.A., Burgess R.M. Contaminants, mutagenicity and toxicity in the surface waters of Kyiv, Ukraine. Marine Pollution Bulletin. 2020, Vol. 155. P. 111153. https://doi.org/10.1016/j.marpolbul.2020.111153.
Rodriguez R., Konovets I., Ralchenko S., Kharkhota M., Kostyuk A., Kosach V., Voronina I., Filimonova N., Obolenskaya M. A low-cost mass spectrometry-based approach for quantifying purines in placental explants. International Journal of Mass Spectrometry. 2021. Vol. 460. Art. 116490. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijms.2020.116490