Найбільш важливими здобутками Інституту за 2014-2018 рр., були наступні:
Вперше у світовій практиці розроблено методологічні засади для визначення референційних біологічних складових і, відповідно, комплексної системи діагностики, контролю і прогнозу екологічного стану та біорізноманіття водних екосистем, яка може бути сформована як новий науково-технологічний напрям – «Біоіндикаційна гідроекологія». Ця робота базується на фактичному матеріалі багаторічних фундаментальних досліджень гідроекосистем різного типу, в першу черг,у басейнів Дніпра та Дунаю.
На основі багаторівневого системного підходу вперше доведено, що біологічними індикаторами для моніторингу впливу глобальних змін клімату можуть бути як окремі індикаторні види, чутливі до змін температури водного середовища, так і структурно-функціональні характеристики основних біотичних угруповань екосистем різного типу. Кліматичні зміни різні за масштабом та тривалістю призводять до зростання видового багатства інвазійних видів гідробіонтів та їх ролі в гідроекосистемах. Виявлено суттєве пригнічення продукційних процесів у первинних продуцентів в умовах дії аномально високих температур.
Встановлено особливості еколого-фізіологічної адаптації інвазійних та аборигенних видів риб та безхребетних до дії абіотичних чинників водного середовища. Виявлено різноспрямованість адаптаційних механізмів у різних гідробіонтів – представників понто-каспійського фауністичного комплексу. Показано, що попередня адаптація гідробіонтів (молюсків та ракоподібних) збільшує їх резистентність до стресової дії температури, солоності, токсикантів. У інвазійних видів риб з високими адаптаційними можливостями зареєстровано значну фенотипічну мінливість фізіолого-біохімічних характеристик та морфометричних показників в залежності від умов їх існування.
Вперше запропоновано нову концептуальну модель функціонування річок різного типу та кількісно оцінені основні потоки речовини та енергії за рахунок планктостоку, дрифту та висхідних міграцій безхребетних тварин і риб. Для малих рівнинних та гірських річок розраховано баланс і побудовано схеми біотичних потоків речовини та енергії елементів екосистем з урахуванням угруповань різних трофічних рівнів. Досліджено раціон і динаміку харчування масових видів риб та роль цих процесів в загальному енергетичному балансі. З’ясовано позитивну роль заплавних водойм як рефугіумів для збереження біорізноманіття в річкових системах для угруповань планктону та фітофільної фауни.
Вперше розроблено та апробовано систему комплексного радіоекологічного моніторингу водойм, яка включає визначення розподілу радіонуклідів у головних компонентах водних екосистем, оцінку потужності поглиненої дози опромінення, а також аналіз цитогенетичних і соматичних ефектів хронічного радіаційного впливу на водну біоту. Запропоновано біоіндикаційні характеристики вищих водяних рослин, молюсків та риб, як об’єктів екологічного моніторингу у забруднених радіонуклідами водоймах.